ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії імені Тумаса Транстремера (2015)
ТРИ ЗМРОКИ,
СХОЖІ НА ТРИПТИХ, ЩО – З НІМОТИ
Тумасу Транстремеру
1. БАЛАДА, ЯКА ВЧИТЬ ПРИХИЛЬНОСТІ ДО ЧИТАННЯ
…Читайте поетів… Вони вам розкажуть, як жить,
Читайте поетів… Читайте великих поетів…
Учіться у них правдочолості творчо служить,
Немислима кількість у них і падіннів, і – злетів…
Читайте поетів… Вони – і лелеки, й орли,
І сойки в розгіллі… А тільки не миші, не миші…
В блакитному небі всяк ловить їх щире „курли“
В громах сивобрових чи – в, сонцем вперезаній, тиші…
Читайте поетів… Вони на планеті краси
Шерифи обов’язку і полководці надії…
Візьміть в своє серце їх помисли і голоси,
І хай вони служать добру маніфестом до дії…
Читайте поетів… Вони не зурочать ваш світ,
Підіймуть на крила роковані й віщі потреби…
Їх день і їх вечір – у безміри слóва привіт,
Нема на щитах їх ні плісняви, ані ганеби…
2. МОЛИТВА ПРО ТВОРЧІСТЬ
…Знов прокинувся з мороку вірш чужини,
Щоб озватися в зодчому слові…
На любові і смутку – лиш сніг сивини,
Підлість з зрадою? Ті – на полові…
Хто не їв хліба в мóроці і в туманí,
Хто його не кришив на злих бруках,
Той нехай не торочить стовусто мені,
Що молитва – конаюча в муках…
…Знов прокинувся з мороку хліб самоти,
Знов підсів до чужої скатéрки…
…Ти прости мене в горі, кохана, прости:
Мої вірші? Банальні химерки!..
Хто їх візьме на спит? Хто в життя поведе?
Хто впізнає під ранок в розп’ятті?..
…Кажуть: знову, не десь там, Святитель гряде,
Штивне місце чи ж нам при багатті?..
…В слові – смути не май… Лиш вогонь і росу,
Лиш Вітчизну і лицарство змагу…
…Той, хто, стиснувши біль, не зурочив красу,
Не вантажив гризот в колимагу…
…За туманом – туман… За бідою – біда,
За химерами – знову химери…
…А молитва про творчість завжди молода,
І мовчать при ній зайди й Ґомери…
3. ВІРШ З ЕМІҐРАНТСЬКОГО НУРТУ
…Вірш – не вчився на еміґранта,
Занехаяв свої щедроти…
Не відкупиш їх у ґаранта
І за гордий німб з позолоти…
Не до шмиги йому визнáння,
Сухарів би та супу миску…
Десь чекає його кохання
На дні мороку, що – без приску…
Самота налягла на груди,
Мов коршак – на сумні повіки…
…В цій країні чудові люди,
Та не пустять і до повітки…
Що їм зайда з чужого дому,
Що їм вірші його без хліба:
Сповідаючи злу судому,
Хто прозріє з чужого німба?..
…Вірш не вчився чужої мови,
Його й власна знобить-кошмарить…
…Еміґрант, кочегар від змови,
Зморшки з скронь тут не всім розхмарить…
В еміґранта є чемна бритва,
Він щетину як-небудь впора,
І напише три вірші ридма
Під портретом у Нільса Бора…
…Світ – не проти чужої ласки,
Але ласка… вона… за бакси,
За ніщо її від любаски
Не одержиш: конкретні такси…
Еміґранту – це все відомо,
Тому й вірші – пси горезвісні…
…Облягла гіркота в три томи,
А слова в ста печалях – різні…
02.07.2015р.